.jpeg)
Я чомусь перестала любити зиму.
А вона, по ходу, розлюбила мене:
навмисно підстеляє мені ожеледицю,
вкриває кригою вікна машини,
спускає колеса
й перекриває шляхи
хворобами, травмами
та поганим настроєм.
Вона більше не тішить ковзанами та сніжками,
не штовхає мої санчата з берега озера,
сніговиків зі мною не ліпить і не розфарбовує,
а лиш морозить, морозить, морозить –
ззовні й зсередини,
дедалі дужче,
жорсткіше і холодніше,
дедалі страшніше…
Я трохи відігріваюся перед різдвяним каміном,
під вогнями ялинки, у пледі,
з глінтвейном та імбірними пряниками.
І ще теплішає, коли створюю новорічні іграшки,
а потім дарую їх друзям і незнайомцям.
Проте, я згодна
зустрічати Різдво під пальмами –
аби не мерзнути
ззовні й зсередини…
