Сиди й дивись на понівечені тіла на спалені хати дотла на кров‘ю скроплену траву і на завалену трубу і на дорогу що біжить в забуту мирну...

Живеш, наче так буде завжди. Вчора розглядали тіні на стінах І боялись темряви у кімнатах. Тепер — що друга частина Мине так само швидко...

Останні дні... Чомусь сумні останні дні тепла. Немов у сні, десь вдалині Зникає все, що мав. Останній рух замерзлих рук – прощальний змах...

Ледь чутно листям падають слова, Плетуться в шарудливі килими. Яскраво сяють струни між гіллям, Натягнуті від сонця до землі. В прозорих...

Я – сонячний листок, крихкий і легкий, в єдиному вальсі лечу до землі Я – спокою ковток, політ лелеки, малюнок золотом на дощовому тлі. Я...

Вірш починається з першої фрази, Яку непомітно тримаєш за пазухою, Яку колись забув сказати вранці — Тоді вона мала би більше значення....

Світає. Чи маю слова відповідні до відчуттів? Не знаю. Палає і небо, і вітер на стику світів. Рушаю душею до небокраю, щоб зазирнути в її...